header-ban
Ви тут:Головна Будівельні матеріали Що таке стирол і чим він шкідливий?

Що таке стирол і чим він шкідливий?

Стирол, пінополістирол безпека екологічність

Екологічність матеріалів, що використовуються у будівництві, - це тренд, який існуватиме завжди. У зв'язку з цим часто виникають дискусії, чи шкідливий стирол, який міститься в дуже поширеному утеплювачі для будинків – пінополістиролі (пінопласті).

Що таке стирол?

Стирол (фенілетилен, вінілбензол, етиленбензол) - безбарвна рідина зі специфічним запахом. Застосовують його виключно для виробництва полімерів. Численні види полімерів на основі стиролу включають полістирол, пінопласт (спінений полістирол), модифіковані стиролом поліефіри, пластики АБС (акрилонітрил-бутадієн-стирол) та САН (стирол-акрилонітрил).

Чи є стирол у природі?

Стирол зустрічається в природі в невеликих кількостях в деяких рослинах і продуктах харчування: кориці, каві в зернах, арахісі, а також суниці, винограді, ківі і навіть у пилку орхідей є стирол.

Ще давні єгиптяни використовували смолу дерева Ліквідамбар східний (Liquidambar orientalis), як ароматичну речовину в парфумерії та ліках. Ароматична смола, яку і зараз збирають і використовують у медицині як антисептик, для інгаляцій, а також у парфумерії та миловаренні, утворюється з текучих виділень дерева на місці пошкоджень, що виникли на його корі, і називається стиракс. Запах смолі надає саме стирол. Тому його так і назвав німецький аптекар Eduard Simon, який виділив у 1839 р. у вигляді рідини чисту речовину зі стираксу і виявив, що через кілька днів стирол ущільнився. Так було відкрито природний полімер стиролу - полістирол.

Полістирол - речовина нешкідлива, але за певних умов може виділяти стирол. Стирол визнаний слаботоксичною речовиною, оскільки у великих концентраціях стирол викликає подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, головний біль, розлад центральної та вегетативної нервової системи.

Чим небезпечний стирол?

Стирол - отрута загальнотоксичної дії, він викликає подразнення слизових оболонок і має дуже неприємний запах. При попаданні на слизові оболонки носа, очей та глотки парів та аерозолю стирол викликає їх подразнення. В організм ця шкідлива речовина проникає переважно інгаляційним шляхом.

При хронічній інтоксикації у робочих підприємств, де у повітрі висока концентрація стиролу, бувають уражені центральна та периферична нервова система, система кровотворення, травний тракт, порушується азотисто-білковий, холестериновий та ліпідний обмін. Стирол належить до третього класу небезпеки.

Наукові дослідження з використання стиролу

Питання токсичності стиролу – це питання небезпечної для здоров'я концентрації. У високих дозах шкідливо все. Деякі продукти, що містять стирол, ми вживаємо в їжу - суниця, горіхи, ківі, виноград і т.д. Вони корисні для організму.

Вивчення інформації щодо стиролу можна розпочати з сайту американського дослідницького центру SIRC, який уже 25 років займається вивченням впливу стиролу на здоров'я людини та на навколишнє середовище.

У результаті вивчення та систематизації всіх наявних у даний час науково-дослідних даних по стиролу прийнято наступну класифікацію та маркування: стирол не є мутагенною, канцерогенною речовиною, і не впливає на репродуктивну діяльність організму. За американськими даними, концентрація стиролу 34 мг/м3 - це цілком безпечний рівень, при якому не спостерігається шкідливий вплив стиролу на людину. І що цікаво - стирол має різко виражений запах і він відчувається при зовсім крихітній дозі всього 0.07мг/м³. Таким чином, немає запаху – немає стиролу.

Казочки про накопичення стиролу в організмі людини поширюється в Рунеті критиками пінополістиролу. Так звані "кумулятивні властивості" стиролу науковими дослідженнями не підтверджуються! Обстеження робітників у США, які працюють по 8 годин в умовах концентрації стиролу 160 мг/м³, накопичення стиролу в організмі не виявило. За даними німецької wikidediа, стирол виводиться з організму приблизно через півдня в сечі.

Ще одна брехня, яку як папуги повторюють усі противники пінополістиролу: "Стирол дуже впливає на печінку, викликаючи серед іншого і токсичний гепатит." Деякі критики настільки захопилися, що вже називають стирол не інакше як "печінковою отрутою"! Проте, вчені не змогли виявити впливу стиролу на печінку людини навіть при виробничих концентраціях. Ще більші концентрації перевіряли на тваринах. Досліди на мишах під впливом 160 ppm стиролу протягом 2 років жодних змін у печінці не виявили. А 160 ppm стиролу – це величезна концентрація. За такої концентрації людина запах стиролу важко переносить навіть протягом короткого часу.

Чи виділяє пінопласт шкідливі речовини?

Технологія виробництва пінополістиролу полягає в багаторазовому розширенні (спінюванні) і спіканні гранул спіненого полістиролу. Гранули наповнюються пентаном (нешкідливим конденсатом природного газу) і кульки полістиролу «надуваються» в 20-50 разів, як надувається повітряна кулька. Пори в кожній кульці наповнюються повітрям і набувають пружності, після чого склеюються під дією пари, утворюючи легкий, однорідний, стійкий до стиснення матеріал, що зберігає свої розміри.

У результаті спінений полістирол на 98% складається зі звичайного повітря, і більшість його властивостей зумовлені природою самого повітря. Жодного іншого газу для заповнення кульок при виробництві спіненого полістиролу не використовується.

Стирол, пінополістирол безпека екологічність

Пінополістирол являє собою приклад рекордно низького вмісту вихідної сировини в кінцевому продукті. Вміст стиролу в готовій пінополістирольній продукції становить лише 0,002 мг/м3, що не перевищує 0,001% від обсягу готового продукту! Набагато більше цієї речовини у фарбах, автомобільних шинах, корпусах електронних пристроїв і навіть у взутті зі шкірозамінника.

Саме тому, Європейський Союз у 2009 році визнав пінополістирол єдиним матеріалом, рекомендованим для тривалого контакту з будь-якими продуктами харчування та, відповідно, виробництва харчових пакувальних контейнерів.

Щодо будівельних марок пінополістиролу – в умовах звичайної експлуатації вони не окислюються, тому що завжди знаходяться всередині конструкції. Говорити про виділення стиролу в процесі експлуатації пінополістирольних виробів у діапазоні температур від -40 до +80°С не можна. Твердження про те, що готовий продукт продовжує виділяти стирол, не обґрунтовані, і не знаходять наукового підтвердження.

Статистика європейської Асоціації EUMEPS показала: саме факт повної екологічної безпеки став причиною того, що 8 із 10 приватних будинків у Європі утеплено якісним спіненим полістиролом.

Щодо питання горіння пінопласту, то немає сумнівів, що при горінні цього матеріалу виділяється багато надзвичайно шкідливих речовин. Саме тому пінополістерол не рекомендують використовувати для внутрішнього утеплення.

 

Інші матеріали на цю тему: