Чи можуть бути небезпечні миючі засоби для посуду?
Засоби для миття посуду є невід'ємною частиною кухні. Їх використання неминуче, якщо ми миємо посуд у посудомийній машині або вручну. Погодьтеся, адже сьогодні рідко хтось використовує звичайну харчову соду для цих цілей.
Гелі і рідини для миття посуду — не найтоксичніші помічники по господарству. Однак, ми миємо посуд кілька разів на день. Чи ми замислюємося, які речовини знаходяться в наших миючих та чистячих засобах для дому, чи є побічні ефекти від їх використання?
Реклама, продавці в магазині або знайомі, можуть порадити які засоби ефективніші для прибирання квартири, але рідко хто скаже, який вплив вони надають на наше здоров'я.
Характер впливу миючих засобів на організм людини
- Впливаючи безпосередньо на шкіру рук, миючий засіб, а точніше агресивні поверхнево-активні речовини (ПАР), що входять до його складу, призводять до руйнування природного захисного шару (ліпідного бар'єру) шкіри. Після тривалого контакту відбувається втрата вологи, підвищується проникність шкірних покривів, з'являється сухість, шорсткість та лущення. Особливу небезпеку миючі засоби становлять для людей, схильних до алергії та з дерматологічними захворюваннями. Заявлене виробником на упаковці рекламне гасло про захисні речовини для шкіри рук, що входять до складу (особливо часто використовується «алое вера»), в більшості випадків не має під собою підстав.
- Під час миття посуду ми знаходимося в тісному контакті з миючим засобом і вдихаємо речовини, які в ньому містяться. Часом аж ніяк не нешкідливі: вони можуть провокувати розвиток алергії та захворювань дихальних органів. Цьому сприяє такий компонент як "аромат", що входить до складу миючих засобів, покликаний заглушити неприємний хімічний запах. Канадська асоціація пульмонологів та Канадське астма-суспільство вважають чистячі та миючі засоби речовинами, які провокують розвиток захворювань дихальної системи, у тому числі астми.
- Безперечно, небезпеку становить осідання миючого засобу на поверхні посуду. Вимивши посуд, багато хто відзначає, що засіб не змився повністю, можна його відчути запах . Те саме можна відзначити і при використанні спеціальних миючих засобів у посудомийній машині. Навряд чи комусь вдасться повністю змити засіб, просто обполоснувши посуд (як рекомендують більшість виробників на упаковці побутової хімії ). Залишки миючого засобу можуть бути не в дуже великій кількості, але оскільки ми використовуємо посуд щодня, небезпечні речовини, хоч і малими дозами, але потрапляють в організм регулярно. А вони здатні накопичуватись в організмі, провокуючи розвиток різних захворювань.
При отриманні дозволу на продаж нового засобу для миття посуду, під час випробувань на безпеку, виробникам не потрібно проводити дослідження про те, який вплив на організм людини надають залишки, що систематично потрапляють, не до кінця змитих з посуду миючих засобів.
Мийні засоби та реклама
Переважна більшість засобів для миття посуду, різної цінової категорії та країн виробників має досить схожий склад, вказаний на упаковці.
Найчастіше традиційний засіб для миття посуду включає:
- ПАР (поверхнево-активні речовини). Вони мають низьку токсичність при попаданні в порожнину рота, але спричиняють подразнюючий ефект на слизову оболонку. ПАР є хімічними речовинами, які сприяють змиванню бруду та жиру з поверхні.
- ЕДТА (етилендіамінтетраоцтова кислота (EDTA)) для пом'якшення жорсткої води.
- консерванти, ароматичні добавки, барвники
- речовини для захисту шкіри рук.
Це те, що можна прочитати на етикетці, але повний хімічний склад засобу виробників вказувати не зобов'язують.
Однак виробники дуже часто згадують такі фрази, як: «ніжно піклується про шкіру ваших рук», «з натуральними екстрактами», «допомагає зберегти руки м'якими та зволоженими» тощо, не маючи при цьому зазначеного на етикетці в складі жодної речовини здатної це зробити.
Небезпека миючих засобів для здоров'я людини
Засоби для посудомийних машин, як порошки, так і таблетки, найчастіше представлені фосфатами, фосфанатами, кисневим відбілювачем, полікарбоксилатами, ПАР, ензимами, ароматичними добавками та консервантами.
Серед ПАР виділяють: аніонактивні, неіоногенні та амфотерні. Найбільш агресивними по відношенню до організму людини є аніонні ПАР.
Ароматичні добавки - величезна кількість речовин може ховатися під цим написом, і виробників не зобов'язують розкривати їхній повний склад. Багато хто з них є подразниками, алергенами, можуть провокувати мігрені, напади астми, а також, на думку вчених, здатні провокувати ендокринні захворювання.
Етилендіамінтетраоцтова кислота (EDTA) здатна посилити проникнення в шари шкіри деяких небезпечних речовин, які містяться у засобі. Ця речовина сприяє утворенню більшої піни, хоча її менша кількість зовсім не означає, що менш чистим буде і ваш посуд.
Тестування на здоров'я людини, як правило, проводиться для однієї хімічної речовини. Але в реальному світі ми всі схильні до різних хімічних речовин у різноманітних поєднаннях щодня. Численні дослідження вже довели, що, регулярно використовуючи засоби для миття посуду, людина набуває дуже серйозних захворювань – алергії, дерматити та багато інших. Особлива небезпека для дитячого організму.
І хоча концентрація окремого хімікату може бути гранично низькою, навряд чи з упевненістю можна припустити всі наслідки для здоров'я, до яких спричиняє поєднаний та накопичувальний вплив суміші таких речовин.
Що робити?
Вивчати склад засобу, який ви хочете використовувати у своєму будинку. Які речовини у складі: м'які ПАР, відсутність ЕДТА, штучних ароматизаторів, чи є добавки, що захищають шкіру та ін.
Розумно віддати перевагу миючим рідинам з більш м'якими ПАР у складі, на ринку вони хоч і не широко, але представлені. Особливо це важливо для миття дитячого посуду.
Використовувати невелику кількість, засоби безпосередньо під час миття посуду, можна попередньо розвести.
Ретельно промивати посуд під проточною водою вже без використання миючого засобу та губки, якою ви мили посуд, оскільки на ньому, навіть при полосканні, залишається чимала кількість рідини для миття посуду.
Для захисту рук використовувати гумові рукавички або як мінімум змастити шкіру рук захисним кремом до та після зволожуючим/поживним кремом.
І для нас завжди залишається варіант, відомий ще нашим бабусям: використання для миття посуду харчової соди, гірчиці, «натурального» господарського мила (за умови відсутності алергії на компоненти)
Вибір за вами!
Інші матеріали на цю тему:
