Шкідливість антибактеріального мила вища, ніж реальна користь
Багато людей користуються антибактеріальним милом. З реклами ми знаємо, що воно має створювати на шкірі «захисну плівку», що заважає проникненню мікробів. Але чи справді це так? Чому ж тоді багато сортів такого мила в США заборонено у роздрібному продажу?
Управління з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами США оприлюднило остаточне рішення щодо безпеки та ефективності антибактеріального мила. Відповідно до цього рішення, триклозан і триклокарбан повинні бути виключені з антибактеріального мила та гелів для душу, призначених для роздрібного продажу.
Рішення поширюється на споживчі антисептичні засоби для миття рук і тіла, що містять один або кілька з 19 передбачених документом активних інгредієнтів, включаючи найпоширеніші – триклозан та триклокарбан. Найчастіше в антибактеріальному милі є триклозан (якщо воно рідке) або триклокарбан (якщо у брусках). Обидва компоненти погано змиваються зі шкіри і далеко не безневинні.
Корисність чи шкідливість?
Дія цих антисептиків ґрунтується на тому, що вони блокують роботу ферменту, що створює «захисну стінку» у бактерій, що веде до їхньої загибелі. Проте антибактеріальний препарат знищує не лише «шкідливі» бактерії, а й ті, що забезпечують «бар'єрну» функцію шкіри. А це може призводити до її вразливості (наприклад, для грибків). Та й на імунітет вплине не найкращим чином. Компоненти антибактеріального мила можуть спричинити гормональні порушення.
Крім того, вони часто спричиняють алергію. Британські вчені провели дослідження, які показали, що життя у стерильній чистоті сприяє більш частому виникненню різних алергій.
Чи захищає антибактеріальне мило від бактерій?
«Споживачам може здатися, що антибактеріальні засоби для миття рук і тіла краще справляються з бактеріями. Однак у нас немає наукових підтверджень цьому, – каже доктор медицини та директор Центру з оцінки та дослідження лікарських засобів при Управлінні контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами США Дженет Вудкок. – Більше того, ми маємо деякі дані про те, що в довгостроковій перспективі антибактеріальні інгредієнти можуть завдавати більше шкоди, ніж користі. Вони сприяють появі стійких та життєздатних мікробів, здатних протистояти антибактеріальним засобам».
У 2013 році Управління вимагає у виробників мила представити результати клінічних досліджень, які повинні були довести, що антибактеріальне мило дає кращий результат у боротьбі з поширенням інфекцій порівняно зі звичайним милом. Таких доказів не було. Застосування антибактеріального мила не має жодних переваг над звичайним милом та водою.
Поки ще не прийнято рішення щодо трьох додаткових інгредієнтів, що застосовуються у засобах для миття рук і тіла, – бензалконію хлориду, бензетонію хлориду та хлорксиленолу, – але їх вплив вивчається.
Резистентність до антибіотиків та загроза для навколишнього середовища
Є докази шкоди триклозану для навколишнього середовища. Коли ви миєте руки антибактеріальним милом, ця речовина в невеликих кількостях зберігається у воді навіть після її очищення. Після потрапляння в довкілля триклозан також може поширюватися харчовим ланцюгом і накопичуватися в організмі в жировій тканині. У 2009 р. вчені в організмі дельфінів біля узбережжя Південної Кароліни та Флориди виявили високі рівні цієї речовини в крові.
Як уже згадувалося, триклозан може сприяти поширенню стійких до антибіотиків бактерій. Є свідчення, що стійкістю до цієї речовини мають сальмонела, золотистий стафілокок, стрептокок, кишкова паличка та інші небезпечні види бактерій.
Звичайне або антибактеріальне мило вибрати?
Миття рук з водою та звичайним милом – це один із найважливіших кроків, які споживачі можуть зробити, щоб уникнути захворювань та поширення інфекцій. Цього цілком достатньо у звичайних умовах.
У тому випадку, якщо вода та мило недоступні, і споживач змушений скористатися антисептиком для рук, Центр контролю та профілактики захворювань США рекомендує вибирати антисептики, що містять не менше 60 відсотків спирту.
Важливо розуміти, що немає захисту на тривалий час, як нам розповідає реклама. Жодний гель чи мило не вбереже тіло від бактерій на цілий день. Найнадійніший захист – звички людини. Не забувайте мити з милом руки перед їжею, не торкайтеся губ, очей і носа, якщо бралися за поручні в транспорті або робили покупки в магазині. Прийшли додому - вимийте руки із звичайнісіньким милом і переодягніться в домашній одяг. Цього цілком достатньо для захисту.
Таким чином, відсутність користі від антибактеріального мила вже доведена у наукових лабораторіях. На питання про те, чому його, як і раніше, виробляють фірми і застосовують люди, відповісти складно. Дуже часто у наших повсякденних товарах можуть бути небезпечні хімічні інгредієнти, а шлях від виявлення будь-яких негативних ефектів для здоров'я чи навколишнього середовища до обмеження чи заборони використання цієї речовини може тривати тривалий час.
Також хочеться звернути увагу матусь, які зайняті пошуками кращого «антибактеріального мила для дитини», на те, що такого немає! Всі види антибактеріального мила шкідливі для дорослих та дуже шкідливі для дітей!
Інші матеріали на цю тему:
