Які шкідливі речовини можуть бути у питній воді

Жителі багатьох міст світу страждають від поганої якості питної води. Крім неприємного смаку, вона може мати специфічний запах, а може й не мати жодних ознак, але викликати захворювання. Перевірити якість води можна у лабораторії. Але як дізнатися, чи небезпечні ті чи інші компоненти?

Якість води залежить від багатьох факторів, але головний – звідки її беруть для міської системи водопроводу. Це можуть бути чисті гірські джерела або артезіанські свердловини, але багато міст отримують воду з отруєних промисловими стоками великих річок. Її очищають, аерують, знезаражують, але вона все одно містить цілий букет небезпечних хімічних речовин.

У колодязях та відкритих водоймах у сільській місцевості основна проблема – бактеріологічне забруднення. Каналізаційні стоки потрапляють у ґрунт, змішуються з ґрунтовими водами та забруднюють джерела питної води. Добрива з полів, пестициди теж роблять свій внесок у зниження якості питної води.

Які показники перевіряють лабораторії?

Для оцінки якості води проводяться різні типи аналізів — органолептичний, хімічний, мікробіологічний та комплексний. Зазвичай лабораторії перевіряють за 8-10 основними параметрами, але при необхідності можна перевірити за декількома десятками показників і дізнатися, які шкідливі речовини є в питній воді. Що може показати простий аналіз питної води?

Зазвичай лабораторії перевіряють воду на:

• Рівень активності водню у воді – pH (6-9);
• Загальна мінералізація (1000 мг/л);
• Жорсткість (не більше 7,0 мг-екв/л);
• Зміст нітратів (не більше 45 мг/дм3), заліза (не більше 0,30 мг/дм3), марганцю (не більше 0,10 мг/дм3), ПАР (не більше 0,50 мг/дм3), нафтопродуктів (0,1 мг/л);
• Фенольний індекс (0,25 мг/л) та ін.

Мікробіологічний аналіз води полягає у підрахунку кількості мікроорганізмів на 1 мл води. Згідно з ГОСТом, у воді свердловин та колодязів бактерій не повинно бути. Їх наявність може свідчити, наприклад, про забруднення води виділеннями людей та тварин.

Які небезпечні речовини можуть міститись у питній воді?

Насамперед слід зазначити: небезпечні не самі речовини, а якщо їх багато. Людському організму для нормального функціонування необхідні всі елементи таблиці Менделєєва. Більшість із них потрапляють в організм із питною водою. Але перевищення норми цих речовин призводить до серйозних захворювань.

Припустимі норми хімічних речовин регламентуються особливими документами, у різних країнах вони можуть відрізнятися. За стандарт чистої природної води, у якій містяться шкідливі речовини, беруть воду з льодовиків і високогірних джерел.

Сульфати

Перевищення гранично допустимої концентрації сульфатів у питній воді веде до зниження кислотності шлункового соку, діареї. За п'ятикратного перевищення норми значно прискорюються процеси старіння організму. У регіонах навіть із дворазовим перевищенням сульфатів у питній воді (наприклад, у Середній Азії) місцеве населення звикає до них, тоді як у приїжджих миттєво виникають «перебої» у роботі шлунково-кишкового тракту.

Нітрати та нітрити

У людському організмі нітрати відновлюються до нітритів, а ті, у свою чергу, взаємодіють із гемоглобіном, утворюючи стійку сполуку – метгемоглобін. Як відомо, гемоглобін переносить кисень, а ось метгемоглобін такої здатності не має. Через це тканини починають відчувати кисневе голодування, розвивається захворювання – нітратна метгемоглобінемія. Спалахи цього захворювання, здебільшого серед дітей, були відзначені у всьому світі в регіонах з підвищеним вмістом у воді нітратів. Нітрати - це речовини, які знаходять у питній воді у багатьох країнах світу у кількостях, що перевищують норму.

Фториди

З реклами зубних паст нам достовірно відомо, що нестача фтору викликає карієс. Цей хімічний елемент є складовою кісток та зубів людини. У багатьох містах США знижений вміст фтору у воді, фторування питної води там виправдане. Хоча сучасні дослідження ставлять під сумнів корисність фторування питної води. Для Росії, наприклад, актуальна проблема прямо протилежна - надлишок фтору. Надлишок фтору в організмі може спровокувати флюороз, що призводить до появи темних плям на зубах, зміни складу кісток.

Залізо

Залізо міститься у величезній кількості і в артезіанських, і в поверхневих водах. Часто вода має жовтуватий колір та неприємний присмак. Перевищення норми заліза призводить до свербіння, сухості та висипу на шкірі; підвищується ймовірність розвитку алергічних реакцій. Якщо питна вода містить надто великий відсоток заліза, то велика ймовірність появи захворювань печінки, зниження репродуктивності організму, збільшення ризику інфаркту та алергічних реакцій. Залізо здатне накопичуватися у внутрішніх органах та м'язах.

Крім того, підвищена концентрація заліза має місце при використанні сталевих та чавунних водопровідних труб, що руйнуються через корозію.

Оскільки залізо є однією з найпоширеніших домішок у воді, тобто багато способів визначити підвищений вміст заліза у воді та очистити від нього воду.

Йод

Сумний факт: 65% населення п'є воду з недостатнім вмістом йоду. Нестача йоду призводить до розвитку базедової хвороби, затримок у фізичному та розумовому розвитку у дітей. Йодування води, яке намагалися висувати як контрзаходи, виявилося малоефективним, як, втім, і йодування солі. Але там, де підвищена концентрація йоду, є інші проблеми: вживання такої води викликає слабкість та головний біль, блювання та прискорене серцебиття.

Йод може увійти до складу шкідливих домішок у воді: із стічних вод хімічних підприємств; з морських випарів; із магматичних порід. Цей хімічний елемент корисний для людського організму у певних кількостях. Однак пити воду з підвищеним вмістом йоду категорично заборонено, оскільки це небезпечно для здоров'я.

Бром

Бром досить часто зустрічається у природі у складі хімічних сполук. Також його можна знайти в організмі людини: у складі крові, сечі, слини, навіть у мозку та печінці. Підвищений вміст брому сприяє розвитку патологій серцево-судинної системи, печінки та нирок. Надлишок брому у воді може спричинити порушення роботи нервової системи людини. Крім того, така вода може спричинити бромодерму – шкірні висипання.

Бром найчастіше потрапляє у воду через стічні води підприємств.

Бор

Є кілька шляхів влучення бору до складу шкідливих домішок у воді: зі стічних вод промисловості; із побутових стічних вод; із природних підземних вод. Якщо вживати воду, до складу якої входить велика кількість бору, можна досягти повного зневоднення організму. До того ж, цей хімічний елемент осідає в людському організмі і погано піддається виведенню, накопичуючись разом із споживанням зараженої води. Згодом процес може викликати інтоксикацію, що супроводжується такими симптомами, як блювання, розлад шлунка, відсутність апетиту, лущення та висипання на шкірі.

Марганець

Марганець у концентрації, що перевищує норму (ГДК – 0,1 мг/л) утричі, міститься у водопровідній воді деяких великих індустріальних регіонів. У низці наукових досліджень встановлено, що така кількість марганцю негативно впливає на розвиток вагітності, викликає анемію та згубно впливає на нервову систему людини.

Зміст марганцю в питній воді безпосередньо залежить від діяльності розташованих поблизу промислових підприємств.

Ртуть

Накопичуючись у тканинах головного мозку, ртуть призводить до тяжких нервових уражень, сприяє порушенням роботи серцево-судинної системи. Небезпечні навіть малі дози: нижні межі вмісту ртуті в питній воді, при яких вона не накопичувалася в організмі, досі не встановлені. Так звана метилртуть – вкрай небезпечна шкідлива домішка у воді. Вона викликає хворобу Мінамата, яка супроводжується такими симптомами, як порушення слуху, моторики, згодом розвивається параліч.

Одним із основних джерел (на 85%) ртуті у навколишньому середовищі є діяльність промислових підприємств.

Свинець

Найбільш небезпечний свинець для дітей та вагітних. У дітей – знижує IQ, провокує розвиток вад серця. У жінок – підвищує ризик викиднів, токсикозів та народження дітей з дефектами розвитку, а також призводить до виникнення безпліддя. Він відкладається у кістках людського організму, порушуючи роботу центральної нервової системи та знижуючи імунний захист. Свинець  не має ні смаку, ні запаху, визначається лише за хімічного аналізу.

Основне джерело свинцю у водопровідній воді – руйнування елементів, що містять свинець, старих водопровідних мереж (припої, латунні сплави).

Кадмій

Сам собою це досить рідкісний і розсіяний у земній корі елемент. Техногенним джерелом кадмію у природних водах зазвичай є стічні води рудовзбагачувальних підприємств, хімічних та металургійних виробництв. Цю шкідливу речовину у водопровідній воді часто можна виявити у промислових регіонах. Кадмій повільно виводиться з організму, тому його відносять до кумулятивних, тобто отрут, що накопичуються. Сполуки кадмію високотоксичні. В організмі кадмій вбудовується в білкові молекули, порушуючи їхню роботу. В результаті уражається центральна нервова система, печінка та нирки, хронічне отруєння призводить до анемії та руйнування кісток, гостре отруєння може призводити до летального результату. Гранично допустимі концентрації кадмію в питній воді - 0,001 мг/л.

Алюміній

Має значний нейротоксичний ефект, що викликає ранній наступ старечого недоумства. Алюміній вимиває з організму кальцій, що особливо небезпечно для організму, що росте.

Основним джерелом алюмінію у водопровідній воді є речовини, що застосовуються у процесі обробки води на очисних станціях – коагулянти. Крім цього, алюміній може потрапляти в організм людини з їжею, із зубної пасти, від посуду.

Хлороформ

У процесі хлорування водопровідної води утворюється хлороформ, причому у досить високих концентраціях. ВООЗ встановлює ГДК для хлороформу 0,03 мг/л, що, на думку багатьох дослідників, є обурливою недооцінкою небезпеки цієї речовини.

Хлорування допомагає зробити воду придатною для її використання з побутовою метою. Однак пити таку воду не рекомендується, оскільки це призведе до зниження імунної системи організму, може спричинити алергічну реакцію, бронхіальну астму, хвороби серцево-судинної системи, атеросклероз.

Поверхнево-активні речовини (ПАР)

Мають масу негативних якостей: ускладнюють очищення води від важких металів; розчиняють рідкі та тверді забруднювачі, які осіли б на фільтрах, якби не розчинились під дією ПАР; служать живильним середовищем для небезпечних мікроорганізмів.

Почасти вина лежить і на нас: використовуючи пральні порошки та миючі засоби, ми тим самим сприяємо значному збільшенню вмісту ПАР у воді.

Пестициди

Пестициди сприяють розвитку багатьох тяжких захворювань, провокують виникнення алергічних реакцій. Споживання води з пестицидами у великих кількостях є причиною хронічних захворювань, що згубно позначається на розвитку дітей, викликаючи у них аномалії різного характеру.

Основне джерело забруднень водопровідної води – добрива, що застосовуються у сільському господарстві. Головна проблема полягає в тому, що всі існуючі методи очищення води від пестицидів є малоефективними.

Як захистити себе від шкідливих речовин у питній воді

Перш ніж робити якісь висновки щодо якості води, яку ви використовуєте для пиття, обов'язково потрібно зробити її аналіз та визначити концентрації хімічних речовин у ній. Особливо важливо це зробити в тому випадку, якщо ви живете поблизу великих металургійних підприємств або хімічних заводів. Обов'язково слід перевіряти воду із свердловин, які роблять для постачання заміських будинків. Шкідливі речовини у питній воді можуть бути навіть у тому випадку, якщо вона чиста та прозора. Деякі речовини не мають ні смаку, ні запаху. Для очищення такої води використовують складні мембранні фільтри (фільтри зворотного осмосу).

І навпаки, вода з колодязя або свердловини може бути жовтуватою або каламутною через домішки, але небезпеки для здоров'я не становити. Звичайний недорогий проточний або глековий фільтр вирішить проблему замутненості.

 

Інші матеріали на цю тему:

• Чим шкідливі сульфати в питній воді?
• Як очистити воду від заліза?
• Як оцінити якість питної води
• Способи очищення водопровідної води